Операційні системи

Novell

Novell Linux Desktop — один из дистрибутивов Linux. Система Novell Linux Desktop, заснована на технологіях SUSE LINUX, являє собою настільну операційну систему і ділове середовище для офісу, що дозволяє підприємствам з упевненістю використовувати Linux і програмне забезпечення open source. Система Novell Linux Desktop призначена для широкого кола користувачів і може бути оптимізована для вирішення таких постійних або спеціальних завдань, як робочі станції загального користування, інформаційні кіоски і термінали call-центрів. Компанії можуть впевнено скористатися захищеністю, економічністю, продуктивністю і свободою, які гарантує настільна платформа open source, знаючи, що вона надана Novell, провідним постачальником корпоративних інформаційних рішень.

Поточна версія 11 використовує програму ZENworks Linux Management для оновлення системи. Novell Linux Desktop заснований на SUSE 10 Enterprise Server і використовує безліч його пакетів: універсальний конфігуратор YaST, Графічні оболонки GNOME 2.6 і KDE 3.2.1, браузер Mozilla Firefox 3.0 і поштовий клієнт Novell Evolution 2.0 і багато інших open source програми. У дистрибутив також включені і деякі пропрієтарні програми, наприклад універсальний програвач Real Player. Заснована компанія була в Прово, штат Юта, як Novell Data Systems Inc. у 1979 році. Займалася виробництвом систем, що працюють під управлінням CP/M. Спів-засновником фірми був Джорж Канова (George Canova). Назва фірми — Novell — було запропонована його дружиною, яка помилково вважала, що «Novell» означає по-французьки «новий». У січні 1983, компанія була перейменована в Novell Inc., а її головою став Реймонд Нурда (Raymond J. Noorda). Того ж 1983 року компанія випустила свій найзначніший продукт — мережеву операційну систему NetWare, перше програмне забезпечення для мереж, засноване на технології файл- сервера. Novell розробила мережеву систему для ПК, в якій одна машина виділяється для управління мережею і контролю за доступом до загальних пристроїв, таким як жорсткі диски і принтери. За 1980-і роки вимоги компаній до мереж значно виросли, і локальні мережі все частіше стали замінювати територіально розподіленими мережами, об'єднуючими відділення крупних корпорацій. На початок 1990-х операційна система Novell NetWare, доповнена функціями, необхідними для розподілених підприємств, лідирувала в цій області з часткою ринку близько 70%. Novell базував свій мережевий протокол на XNS і створив свої стандарти IDP і SPP, яким дали імена IPX (Internet Packet eXchange) і SPX (Sequenced Packet eXchange). Файлові і принтерні сервіси працювали за протоколом NCP (Netware Core Protocol) над IPX, як і протоколи Routing Information Protocol (RIP) і Service Advertising Protocol (SAP). На додаток, фірма стала просувати свою Novell DOS, аналогічну MS-DOS. У 1996 році під тиском поширення Windows і визнаючи, що інтернет починає радикально міняти традиційний ринок мереж, тимчасово виконуючий обов'язки генерального директора Джон Янг (John Young) ініціював програму по оснащенню продуктів компанії засобами підтримки інтернету. У березні 1997 року кермо влади Novell узяв Ерік Шмідт (Eric Schmidt), який прискорив роботу з використання мережевих технологій Novell на арені інтернету. Наступного року почалися постачання серверної операційної системи NetWare 5 і Novell Directory Services (NDS) із стандартною підтримкою комунікаційного протоколу інтернету IP. У 1998 році зважаючи на поглиблення неоднорідності корпоративних мереж і потреби у взаємодії через інтернет Novell почала пропонувати NDS як засоб взаємозв'язку між різними платформами. Компанія випустила також продукти, що використовують інформацію, яка зберігається в каталозі, для спрощення управління мережами і безпечнішого доступу до них з використанням облікових записів користувачів. В кінці 1999 року Novell випустила eDirectory, крос-платформову службу каталогів відкритих стандартів.

В серпні 2003 року Novell придбав компанію Ximian з її провідними розробниками Linux і рішеннями для робочих станцій Linux, управління ПК і серверами Linux і колективної роботи під Linux і Windows. Разом з Ximian в Novell прийшли два лідери руху open-source, Мігель де Ікаса (Miguel de Icaza) і Натан Фрідман (Nat Friedman), а з ними — довіра до Novell з боку Linux-співтовариства. Ximian (а зараз Novell) веде два найбільші проекти open-source: проект робочого столу GNOME і Mono — платформу open-source для виконання застосунків Microsoft .NET. У січні 2004 року Novell зробила ще один важливий крок в своїй Linux-історії, завершивши придбання SUSE Linux, провідного європейського постачальника одного з популярних комерційних дистрибутивів Linux. Тепер Novell пропонує повний спектр Linux-рішень від сервера до робочих станцій з додатковими мережевими службами корпоративного рівня і технічною підтримкою. У серпні 2005 року в розширення своєї прихильності до співтовариства open-source Novell відкрила сайт www.openSUSE.org, призначений для стимулювання використання Linux у всьому світі шляхом надання вільного і простого доступу до дистрибутива SUSE Linux. Проект openSUSE робить відкритим і процес розробки SUSE Linux, запрошуючи програмістів open-source до участі в перевірці, тестуванні і розробці.