Робочий стіл
Перше, що варто зробити, почавши постійно використовувати Linux - організувати для себе зручне «робоче місце»: підібрати і налаштувати програми, з якими доводиться працювати щодня. Робоче місце в Linux може виглядати дуже по- різному. Можна взагалі обійтися без графічного інтерфейсу, використовуючи тільки текстовий термінал для управління системою. Такий вибір буде правильним, якщо робоче місце знаходиться на сервері, підключеному до мережі Internet, доступ до якого здійснюється тільки за допомогою ssh або аналогічних клієнтів віддаленого доступу. Втім, деякі користувачі воліють працювати в текстовому інтерфейсі, можливо, по ергономічним причин - ніщо не відволікає? Якщо графічний інтерфейс використовується, то й у цьому випадку є величезний вибір, як його організувати. Перш за все, вирішити: чи потрібно влаштовувати «робочий стіл» (для цього підходять GNOME, KDE, XFCE) або можна обійтися можливостями однієї з розвинених диспетчерів вікон (Enlightenment, FVWM2, WindowMaker і багато інших). Крім функціональності, у виборі графічного середовища вирішальне значення можуть зіграти і естетичні критерії. Далі за всіх в цьому напрямку просунулася середу Enlightenment, робота з якою в деяких варіантах настройки кількістю прикрас та ефектів нагадує участь у комп'ютерній грі (швидше за все, мережевий).