1.1 ТИПИ ОПЕРАЦІЙНИХ СИСТЕМ.
Відносно свого призначення, операційні системи бувають:
- універсальні (для загального використання);
- спеціальні (для розв'язання спеціальних задач);
- спеціальні (для розв'язання спеціальних задач);
- однозадачні (в окремий момент часу можуть виконувати лише одну задачу);
- багатозадачні (в окремий момент часу здатні виконувати більше однієї задачі);
- однокористувацькі (в системі відсутні механізми обмеження доступу до файлів та на використання ресурсів системи);
- багатокористувацькі (система впроваджує поняття "власник файлу" та забезпечує механізми обмеження на використання ресурсів системи (квоти)), всі багатокористувацькі операційні системи також є багатозадачними;
- реального часу (система підтримує механізми виконання задач реального часу, тобто такі, для яких будь які операції завжди виконуються за наперед передбачуваний і незмінний при наступних виконаннях час).
Відносно способу встановлення (інсталяції) операційної системи, операційні системи бувають:
- вбудовані (такі, що зберігаються в енергонезалежній пам'яті обчислювальної машини або пристрою без можливості заміни в процесі експлуатації обладнання);
- невбудовані (такі, що інсталюються на один з пристроїв зберігання інформації обчислювальної машини з можливістю подальшої заміни в процесі експлуатації).
Відносно відповідності стандартам операційні системи бувають:
- стандартні (відповідають одному з загальноприйнятих відкритих стандартів, найчастіше POSIX);
- нестандартні (в тому числі такі, що розробляються відповідно до корпоративних стандартів).
Відносно можливостей розширення операційні системи бувають:
- Відносно можливостей розширення операційні системи бувають:
- відкриті (будуються за технологіями, що забезпечують можливості розширення функціональності ОС).
Відносно можливостей внесення змін до вихідного коду операційні системи бувають:
- відкриті (англ. open source) - з відкритим програмним кодом;
- власницькі (англ. proprietary) - комерційні з закритим кодом.